Чому ми мажемо із калаша?

На каву та натхнення автору:buymeacoffee

Ну, давайте про стрільбу з АК. Про вибір прицілу, про правила прицілювання, і чому із цим іноді виникають проблеми, що виражаються у промахах.

Для початку: на мою скромну думку, найкращим і найнадійнішим калашом був і залишається АКМ. При його апгрейді до АК-74 і зміні калібру на 5,45х39 конструкторами було допущено чимало помилок - свідомих або ні.

Одна із них - це намагання понад усяку ціну збільшити дистанцію прямого пострілу. Внаслідок цього приціл П (постійний), який на АКМ було прирівняно до прицілу 3, на АК-74 - вже до прицілу 4.

Оце і є, по суті, корінь проблеми.

Відкриємо ТТХ:

АК-74, дальность прямого выстрела: - по грудной фигуре — 440 м; - по ростовой фигуре — 625 м.

Здавалося б, чудові ж показники? Так. На папері.Практична ж проблема у тому, що мова тут йде про дуже великі цілі.

Радянська доктрина передбачала, що солдат стріляє у противника, який суне на нього у весь зріст. Або ж висовується із окопа як мінімум наполовину, а то й по пояс.

В реальності ж - трошки не так. У сучасних бойових діях цілі надзвичайно рідко показуються настільки відкрито. Дуже часто буває так, що видно лише дуже невеличку частину цілі, та і ту ледь-ледь, і на дуже короткий проміжок часу. Тому для надійного влучання необхідно виконати швидкий і точний постріл у маленьку ціль.

А от із цим у військових, що звикли стріляти з П-шки, тобто з постійного прицілу, якраз і виникають проблеми.

Ще, радянська доктрина передбачала, що автоматники зможуть вести із АК влучний вогонь на відстанях аж до 1 км. На полігонах це працює, так. На практиці ж, із АК по цілях далі 250-300 м зазвичай ніхто не стріляє. Принаймні, прицільно. Бо шанси на влучання невеликі, а цілі не стоять на місці, і толку з такої стрільби буде небагато.

Між тим, ще й досі АК-74 - це чудова стрілецька зброя, надійна, дієва і точна. І при роботі з нею бажано не обмежуватись лише крупними цілями та короткими дистанціями, а повністю використовувати її потенціал.

Існують два способи прицілювання та стрільби із АК.

Обидва дієві. Обидва працюють. АЛЕ ЇХ НЕ МОЖНА ПЛУТАТИ!

Науково вони звуться стрільба з використанням перевищення траєкторії кулі та стрільба з виставленням точної дистанції до цілі.

А якщо простіше, то або з прицілюванням під зріз, або із прицілюванням по місцю.

Перший спосіб

Більшість військових з досвідом служби навчені першому способу: приціл П, прицілювання під зріз. Він наведений в усіх Настановах та Методиках. Він чудово працює для крупних цілей, і дозволяє взагалі не задумуватись над визначенням відстані. Такий спосіб також дає можливість добре бачити саму ціль і усі її дії та переміщення, і відповідно коригувати власне прицілювання - бо вона знаходиться на мушці, і мушка її не перекриває.

На жаль, у випадку із цілями маленького розміру перевищення траєкторії кулі призводить до промахів.

Приклад: до ворожих позицій 150-300 м. Цілком реальна відстань. Зайве сподіватись, що на такій дистанції противник буде показуватись з окопу у повен зріст чи наполовину. Все, що ви зможете побачити - це голову стрільця, що веде вогонь у наш бік.

Якщо ми завчено підведемо мушку під зріз голови, вирівняємо цілик і акуратно виконаємо постріл - ми отримаємо що?..

Правильно. Ми отримаємо промах. Куля просвистить у противника над головою. Він заховається, а ми, не здогадуючись про промах, похвалимо себе за влучність і переключимось на іншу ціль. От тільки противника не знищено - ми його лише налякали. І дуже скоро він знову дасть про себе знати.

Чому ж промах? Подивіться на картинку траєкторії кулі з прицілом П та прицілюванням під зріз. На дистанціях 150-300 м куля полетить вище на 33, 38, 37 та 32 см відповідно. В аккурат над головою. Може, навіть чиркне по шолому а може, й ні.

Що робити? Стрілку, що стріляє з П-шки із прицілюванням під зріз, потрібно назубок завчити Таблицю перевищень траєкторії кулі для прицілу 4. І застосовувати на практиці.

Існує і інший спосіб стрільби з АК, значно точніший. Але до нього необхідно звикати.

Другий спосіб

Це цілитись і стріляти по місцю. Для цього на планці має стояти приціл 1, або (що значно краще!) - 2. Але точно не П, і не 4, 5 чи 6.

Приціл 2 взагалі в цьому плані найдієвіший. Бо при стрільбі із ним відхилення вашої кулі від точки прицілювання будуть незначні - в межах 10 см. По суті, в межах технічної купності самої зброї. І це працюватиме аж до 220 м! Порівняйте це із перевищеннями для прицілу П у попередньому пості. Куди прицілився, туди і влучив - майже ідеально.

Прицілювання по місцю із прицілом 2 має і недоліки. Тут мушка перекриває половину цілі, а відстань прямого пострілу вдвічі менша. Зате і шанси на влучання, навіть у найменшу ціль, значно вищі!

Саме тому пристрілку коліматорів виконують десь так само: по методу 50/200 м, коли ближній нуль - на дистанції 50 м, а дальній - на 200. А от оптику пристрілюють та обнулють вже на 100 м. І потім вкручують на вертикальному барабані поправку на найімовірнішу відстань вогневого контакту.

Чому я не пишу про приціл 1? Бо він на практиці не потрібен. Не використовується. Не має переваг порівняно з прицілом 2, лише недоліки. Я ніколи не виставляю приціл 1, найменша установка на моєму АК-74 - це приціл 2. Подивіться на траєкторію кулі, і ви побачите, чому.

Отже: найголовніша перевага способу стрільби з АК з прицілом 2 та прицілюванням по місцю - це влучання у маленькі цілі. Силует голови, або лежачий, або просто якийсь невеличкий об'єкт - камера, міна тощо - усе це до 220-250 м вражається значно ефективніше. А на більших дистанціях ще треба ту ціль побачити...

Такий спосіб потребує зміни напрацьованих звичок та навичок. І він погано працює на дистанціях, більших за 200 м. Гірше за прицілювання під зріз. Навіть по крупним цілям. Тому бажано знати та вміти застосовувати обидва.

Між тим, на планках АК та РПК у калібрі 5,45 є ще й такий приціл, як 3. І він по своєму цікавий та досить дієвий

Багато хто зі стрільців, розбираючись із усіма оцими П-шками, підзрізами , перевищеннями і т.д., врешті так і не може зрозуміти, як же ж йому цілитись і стріляти =).

А як із цим у NATO? Може, там якось спростили цю систему?

Так, в останніх редакціях статуту TC 3-22.9 це дійсно спростили. На карабінах типу М4 залишили лише одну установку механічного прицілу: так званий Battle Zero. І хоч там на цілику два діоптри, але дистанція пристрілки одна.

Із прицілом 3 траєкторія кулі 5,45 у своїй найвищій точці піднімається над лінією прицілювання на 17 см. Та і для штатної кулі 5,56 NATO найвища точка буде приблизно та ж сама.

Багато це чи мало?

Залежить від того, як саме (і у що саме) цілитись.

Якщо ви цілитесь по місцю, або, як кажуть американці, у центр видимої маси цілі - а ціль чималенька - то ви влучите. Якщо ж ціль маленька, то є певні шанси її перекинути, але і не такі, як із прицілом П (нагадую, із П-шкою перевищення сягатимуть 38 см! =).

З прицілом 3 також можна цілитись і під зріз. Більше того, саме так за Настановою виконується приведення АК та РПК до нормального бою: приціл 3, прицілювання під зріз мішені на дистанції 100 м. У добре пристріляного АК-74 (або, що те ж саме, добре приведеного до нормального бою) кулі лягатимуть в середньому на 13 см вище точки прицілювання.

Як же правильно цілитись? Залежить від вашої звички. Приціл 3 можна використовувати і так, і сяк. І влучати (або мазати) обома способами.

Тому, на мій погляд, приціл 3 і є найбільш універсальним прицілом - що для АК-74, що для M4. На останньому інших просто немає (для стрільби на більші відстані необхідно застосовувати оптику =).

А на АК-74 згадана на початку помилка конструкторів полягала саме в тому, що вони прирівняли постійний приціл П до 400-метрового прицілу.

Якби це був приціл 3 - багатьом бійцям було б значно простіше із усім оцим розібратись. І влучніше стріляти.

Кілька додаткових практичних моментів по стрільбі з АК-74 (і не тільки).

Питання 1: Як правильно цілитись в динаміці, на ближніх дистанціях?

Отут доктрина NATO працює значно краще, ніж радянська. Бо вона вчить стрільця завжди цілитись у центр мас цілі.

Насправді, у стані бойового стресу людина буде цілитись саме так, причому абсолютно інтуїтивно.

Бо коли до противника 50, 25, а то й менше метрів - ну хто ж там буде видивлятись, де у нього там отой зріз, під який треба підводити мушку згідно радянської настанови???...

Подивіться на ілюстрації. З прицілюванням у центр крупної цілі на малій дистанції - абсолютно байдуже, який приціл у вас стоїть. Ви влучите в неї і з 2, і з 3, і з П-шкою, і навіть із 5.

Це якщо ви прицілитесь і якісно виконаєте постріл, звісно.

Але найпрактичніша відповідь полягатиме у тому, що на коротких відстанях вогневого контакту прицільну стрільбу за всіма правилами ведуть дуже рідко. Зазвичай стріляють інтуїтивно, по стволу. Тут більше важить добре напрацьована вкладка і вскидка зброї, аніж ретельний вибір прицілу та точки прицілювання.

Тому не переймайтесь надто питаннями установки прицілу для відстаней ближче 50 м.

Питання 2: Чому з механічних прицільних рідко стріляють далі 300 м?

Відповідь на нього може дати оця ілюстрація. Я намагався зробити її якомога більш реалістичною щодо масштабів.

Умовність же тут у тому, що ми взяли на мушку дуже контрастну ціль на абсолютно білому тлі. В реальному житті такої розкоші у нас не буде.

Якщо говорити просто, то причина зазвичай у тому, що далі 300 м. ви чорта з два побачите вашу ціль.

Ну, це, звісно, якщо ваш противник не ідіот. А я б нікому не радив виходити у своїх діях із такої установки.

Доповідь закінчив, дякую за увагу.

Контрольне питання.

В ТТХ автомата АК-74 написано, що дистанція прямого пострілу по ростовій фігурі складає 625 м.

Малоймовірно, та все ж: серед чистого поля ви раптом бачите фігуру противника, що стоїть у повен зріст. Дистанція невідома, але ваш зір дозволяє взяти його на мушку.

Який приціл ви поставите на планці, і у яку точку цілі прицілитесь, щоб шанси на влучання були максимальними?

Відповідь

Щоб реалізувати на практиці отой показник із Настанови у ТТХ АК-74 - про 625 метрів по ростовій фігурі на невідомій дистанції - нам необхідно буде поставити на планці приціл 6. І стріляти, цілячись фігурі у ноги нижче колін. Ну, наскільки це взагалі можливо з механічних прицільних.

На першій ілюстрації наведено Таблицю перевищень траєкторії для стрільби з АК-74 на різних дистанціях.

Із неї видно, що саме з прицілом 6 максимальна висота польоту кулі над лінією прицілювання складе 1 м. 20 см.

Навіть якщо ми прицілимось у коліна, фігуру зростом 1,5-1,6 м. наша куля зачепить. Ванька нині пішов миршавенький і невисокий, але і йому зросту має вистачити. Якщо вітром не знесе, звісно. Ваньку, кулю, або обох...

На другому фото: так виглядає поясна мішень на відстані 432 м. на мушці АК-74. Просто не було стрільб із більшою відстанню. Поруч, справа, видно таку саму мішень на ближній дистанції.

Результат моєї стрільби - 2 влучання з 5 пострілів. У кого очі молодші - влучали і більше.

Такі справи. Влучних пострілів усім! 😀

Про Зброю: @prozbroyu
На каву та натхнення автору:buymeacoffee