Для чого нам кулегільзотека?
Нещодавно поліція проводила масові перевірки. Шукала якісь конкретні набої 7.62х39. На що суспільство відреагувало негативно, багато хто згадував кулегільзотеку. Чому поліція не користується нею, а хоче ходити до всіх власників особисто? Вирішив провести невеликий ресерч, та освітити питання кулегільзотеки, нащо вона потрібна, і чому поліція не змогла нею скористатися.
Дякую колишньому працівнику ДНДЕКЦ який мене проконсультував, та надав деяку інформацію.
15 жовтня 2009 МВС затвердило наказ #390 “Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС”
В якому суттєво розширило зброю яку треба заносити в кулегільзотеку. Туди потрапила не тільки цивільна нарізна зброя, але й табельна зброя МВС, армії, зброя дозвільної системи... список довгий.
Ідея була у максимальному охоплені зброї на обліку, та внесені куль та гільз у комп’ютерну базу даних. Спеціалісти НДЕКЦ повинні були вносити все у базу. А вже при потребі за допомогою системи АБІС (автоматизована балістична ідентифікаційна система) зробити пошук по базі. При великому охоплені, теоретично можна було б дуже швидко ідентифікувати зброю яку раніше вносили в базу, всього лиш за кулею чи гільзою.
Це був дуже амбітний план з боку МВС, бо такого ще не було реалізовано в жодній країні світу. Але наказ дали, а гроші ні. Спочатку зменшили кількість систем ідентифікації, на той час така система виробництва РФ коштувала $330 тис, США близько $1 млн.
Під Євро 2012 було закуплено тільки 7 комплексів виробництва РФ. Кожен центр вів свою окрему базу, копії звозили за допомогою фізичних носіїв до ДНДЕКЦ. Що цікаво, ліцензії на комплекси треба було продовжити раз на рік, для цього приїжджав представники компанії з РФ. Після 2014 року така співпраця стала неможливою, комплекси не працювали, кількість нелегальної зброї різко виросла. Тому у 2019 були закуплені 10 комплексних систем BalScan виробництва «Laboratory Imaging s.r.o.» (Чехія) за 63,20 млн грн. Дев’ять систем BalScan коштують по 5,90 млн грн за комплект, а десята система BalScan із централізованим накопиченням та обробкою даних – 10,10 млн грн за комплект, джерело.
З приводу того чи є доступ до бази на окупованих територіях. Як ви вже зрозуміли, то в них залишилася їх локальна база, бо доступу до мережі вона не мала.
Скоротили персонал, тому внести в базу дані стало проблематично. І сталась така ситуація що відстрілка є, а обліку нема. І тільки в областях з невеликою кількістю населення вдалося реалізувати ефективний облік.
Чому тоді відстріл зброї у цивільного населення продовжується?
По перше тому що вона зовсім не заважає МВС. У великій області відстрілом займаються 3-4 людини, кошти які платять громадяни за цю процедуру повністю покривають всі витрати. А я нагадаю що це 84,42 грн за одиницю зброї.
По друге, це плановий огляд зброї який проводить експерт коли приймає зброю.
Ну і по третє, це як завжди з законами, чи інструкціями - скасовувати завжди складніше ніж прийняти, а тим наче коли воно тому ніяк не заважає (це я про МВС).
Якщо казати на світовий досвід, то, наприклад у США в ФБР ведеться облік тільки куль і гільз з місць події та втраченого табельної зброї. Щось таке як у нас робиться у Баварії. Обмежений облік роблять майже всі країни. Він являється дієвим методом розслідування, але не основним.
Скоріше за все такий масовий облік зброї малоефективний, та зовсім не потрібний. І МВС скоріше за все це розуміє, та не хоче втрачати на цьому кошти. А які бенефіти дасть скасування сталої практики керівництву МВС? Ніяких, окрім негативного розголосу у ЗМІ. Ну а робити життя легше власникам зброї точно ніхто в МВС не поспішає.
Ось тому ми носимо раз на три роки свою зброю на безглузду відстрілку, та ще й самі за це платимо. А поліція шукає зброю за допомогою ніг, а не запитом до бази.
Якщо у вас є якась інформація о сучасному стані справи, а бо ви побачили неточності, то прошу написати мнеі напошту.
Додаткове джерело фото, та інформації - "Історія експертної служби Львівщини".
