Основи підготовки стрільця високоточника

Стаття зроблена с підбірки постів Александра Бараненко, інструктора та засновника клуба Альфа-Браво. Ілюстровані зображення були підібрані та зроблені адміністрацією сайту.

Я давно думав над тим, щоб зробити серію постів про підготовку стрільця, мабуть, все ж прийшов час! У мене багато запитують про кількість тренувань та через який час прийде результат. Зі своєї практики скажу, що це залежить тільки від індивідуальних якостей людини. Тому щоб був результат комусь потрібно 2 тренування на тиждень, іншим 3 рази, хтось витримає спочатку 1 годину, а інші 2 години, але що потрібно кожному — це система. Системні тренування приносять результат через певний період часу, не системні не дають результату, тому можна тренуватися заради того щоб тренуватися, а ККД від цього буде мінімальне. В системі особисті властивості тіла та нервової системи в сукупності призведуть до результату, на який ВИ заслуговуєте, на який напрацювали! Тому тренуйтеся, але з розумом😜.

Холосте тренування

Воно необхідне, але його треба робити в повній готовності до пострілу, налаштовувати себе так наче патрон дійсно в патроннику. Одна з основних помилок при холостому тренуванні це те що ми робимо дії без відповідальності за наслідки. Тому треба мати чіткий контроль рухів при підготовці та при холостому пострілі. І головне холосте тренування потрібне для того щоб Ви розібралися зі своїм тілом, прислухалися до нього, відчули його, а не придумували те що легше і краще робити та таким чином закріплювали неправильні рухи та положення.

Для дієвого холостого тренування потрібно найменше 15 хвилин, при цьому ви повинні мінімально рухатися, це для того, щоб втомилися ваші м’язи та стало зрозуміло де і як їх затискуєте та вироблялися статичні положення. Потім обов'язково відпочинок 10 хв. Таких підходів треба робити 3-4.

Що потрібно відпрацьовувати на тренуванні?

Тренування для початківців виглядають нудно, їм треба освоїти правильні рухи, це залежить від того що і як ви відпрацьовуєте. Адже сам постріл це набір рухів та нерухомих положень.

Перше — як лягти під зброю? Є різні варіанти:

  • прямо;
  • під кутом 45% з вставлянням прикладу в плече;
  • з кутом більшим до 90%, але приклад стає поміж біцепсом та плечем.
положення лежачи під кутом 45 градусів
положення лежачи під кутом 45 градусів

Під різні завдання та зброю по різному, я рекомендую на початковому етапі лягати прямо, так щоб приклад, плече та тазова кістка були на одній лінії. Будете тренуватись попросіть щоб вас сфотографували та побачите як лежите насправді. Від цього також буде залежати як ви встановите приціл, так щоб він був на правильній відстані від ока, так щоб не було залунювань та не тягнути шию.

Наступне на що треба звернути увагу так це як приклад розміщений в плечі👀, потрібно щоб тильник стояв постійно у впадині між плечем — ключицею та грудним м’язом. Якщо ви зміните положення для стрільби краще щоб він залишався на місці. Це можливо зробити коли є регулювання по висоті, тоді можна вибрати найкращий варіант, якщо регулювання немає прийдеться вставляти в плече тією частиною, яка буде діставати до плеча.

Йдемо далі. Чи потрібно завантажувати зброю своїм тілом? Зі свого досвіду скажу що її завантажують тільки при швидкісній стрільбі, для того щоб не загубити ціль. При цьому якість пострілу (на точність) помітно погіршується. Для точного пострілу ми використовуємо напіввільний відкат зброї. Чому не вільний відкат - у нас зброя не завжди має вагу 15 кг, тому її треба зупиняти плечем після того як куля вийде з канала ствола. Але м’язи при цьому повинні бути розслабленими, тільки в такому стані вони будуть постійно однакові та не даватимуть різного відкату зброї. Ви можете поекспериментувати.

Перед тим як розібратися з натискання голови на приклад, розберімося з положенням ліктів‍♀️. У нас тіло повинно повністю лежати на діафрагмі, для правші, лівий лікоть повинен максимально витягнутий вперед (для шульги правий лікоть), так щоб ви не відчували упор в суглоб, спочатку буде не дуже приємне відчуття поки не розтягнуться м’язи на плечі, другий лікоть буде лежати в сторону майже під 90% до прикладу. Як перевірити що ви лежите правильно: при глибокому диханні спостерігайте в приціл за сіткою, вона повинна рухатися вниз та вверх з 6 на 12 годину. Якщо так не виходить перевірте все з початку.

Положення голови на прікладді
Положення голови на прікладді

Тепер розбираємося з натисканням голови 😱 на приклад. Від цього буде залежати чи змінюватиметься СТП. Якщо ми стріляємо з руки то будемо чітко відчувати натискання головою, чим більше натиснули тим більше ваша рука відчула вагу. Тому й рекомендую на початковому етапі працювати з руки. Голову треба класти так, щоб на приклад начавлювало 30-40% її ваги та трималася вона шляхом верхньої вилиці, іншу частину ваги голови ви будете утримувати м’язами шиї. Не треновані м’язи шиї втому відчують швидко. Але це статичне навантаження і згодом ви зможете довго так тримати. Тому пробуйте та перевіряйте положення 👍.

Прицілювання

Ми всі маємо оптичні приціли та коли починаємо працювати з ними завжди стараємося ставити винятково максимальну кратність. В цьому є помилка, адже для того, щоб нормально прицілитися, особливо на 100 метрів потрібно 12-14 крат збільшення.

прицілювання

Просто щоб прицілювання було правильно відпрацьоване потрібно мати чорну круглу мішень, а не маленьку червону крапку. Звикайте прицілюватися поділивши мішень на рівні частини, а не знаходити середину і вдивлятися в неї 🎯. Коли будете стріляти на великі відстані, це дуже стане в пригоді. І найголовніше:

при прицілюванні Ви повинні чітко бачити СІТКУ 👈 в прицілі, саму ціль можете бачити розмито. Адже це добре коли стріляєте на 100 метрів і добре видно мішень, але бувають такі природно — фізичні явища коли й на 100 м все розмито. І ще одне зауваження — коли прицілюєтеся обидва ока повинні бути відкриті, на око, яким прицілюєтеся буде концентрація зору, а інше око просто примружене, але не закрите.

Це зв’язане з нашим бінокулярним зором і світло потоком.

Налаштування прицілу

Самими головними являються налаштування діоптрій. Іншою мовою, як ви бачите сітку в прицілі. Це робиться на окулярі 👁, там в основному є помітка крапка або позначено 0 діоптрій та -/+ діоптрій доходить до 3. Працює це так — закручування та викручування окуляра. Як його налаштувати?👀

Щоб вас нічого не відволікало від сітки поставте максимальну кратність та викрутіть паралакс на нескінченність. Наведіть приціл на однакову кольорову поверхню (зображення у вас буде розмите, тому це може бути кущі, небо, головне щоб не темне зображення) викрутіть діоптрію в — людям віком до 45 років та в + людям після 45 років, та потихеньку закручуйте окуляр і спостерігайте за сіткою доки вона не стане чіткою в зображенні. Запам’ятайте положення де сітка чітка 🤔 і повторіть цю процедуру кілька раз.

Після того як сітка стала чіткою ми залишаємо максимальну кратність на прицілі, паралакс виставляємо так щоб було гарно видно мішень на 100 метрів, виставляємо зброю на упорах так щоб вона не рухалась і прицілюємося в центр мішені. Головна наша задача не налягаючи на зброю щокою дивитися на мішень і відводячи око, але не виходячи з оптичної осі зрозуміти чи так рухається сітка, якщо при цих рухах голови сітка гуляє підведіть трішки діоптрію, і так робіть поки сітка при русі головою буде залишатися на місці. Якщо це вам вдалося, значить ваші діоптриї на прицілі налаштовані. Паралакс ви будете виставляти в залежності від дистанції. Тепер вам залишиться розібратися з поправками в прицілі та з сіткою.

Добре показано налаштування пріцілу - паралаксу та фокусу

Дихання

Одне із головних завдань це правильно дихати. Тільки диханням ми можемо збільшити або зменшити частоту серцебиття, зможемо розслабити або напружити свої м’язи, дехто зможе навіть підняти артеріальний тиск. Та і коли ми не дихаємо — ми не живемо. Для того щоб у нашого тіла був однаковий стан, ми, з допомогою дихання повинні його запускати. З тренуваннями напрацюється стан тіла, коли ви будете розслаблені та дихання буде вас вводити в цей стан.

Отже, при підготовці до пострілу треба зробити 2-3 глибоких подихи з затримкою подиху у верхній частині та повільному видиху, так ви заспокоїте серцебиття, потім зі зменшенням амплітуди дихання зробити 2-3 подихи й плавно напіввидиху зупинитися, при цьому це повинно статися під дією ваги вашого тіла не включаючи м’язи. Після зупинки дихання у вас буде 4-6 секунд на доопрацювання пальцем спускового гачка для пострілу. Не затримуйте на більше часу подих на початковому етапі, це призводить до кисневого голодування, до спазму м’язів. Щоб з цього стану вийти, треба буде набагато більше часу і подихів.

Робота зі спусковим гачком

Задача не з простих, тому що передати відчуття на руківці та правильні положення пальців, описати це словами не легко. Адже від відпрацювання пальцем спускового гачка залежатиме чи ви завершите правильно всі ваші попередні налаштування пострілу і чи куля прийде туди куди ви сподівалися. На скільки може завадити неправильний рух вказівним пальцем точному пострілу? Із моїх спостережень скажу, що може кардинально!

Робота зі спуском гвинтівки

Рука яка утримує руківку займається тільки тим що утримує руківку, інші функції вона не робить. Зусилля по утримуванні повинно бути таке як би ви тримали пташку в руці, це відчуття коли тримаєте, але не здавлюєте м’язами. Розберімось з векторами дій і напрямків вказівного пальця. У нас є спусковий гачок і є місце згинання фаланга пальця.

Спускові гачки можуть бути різної форми, товщини тому спробуйте поставити місце згинання фаланга по правому краю спускового гачка (для правші) при цьому вказівний палець повинен бути паралельно до ствола. Для того щоб ми могли тягнути спусковий гачок правильно на руківці треба мати дві точки опори руки. Це або великий палець або долоня, яка впирається в руківку і пальці, які стискають руківку. Сам вказівний палець, який тягне спусковий гачок повинен тягнути його одним повільним рухом без ривків і коли буде зрив фаланг повинен бути рівно 90 градусів до ствола. І саме головне спуск завжди при будь-яких умовах треба тягнути, не рвіть його. Навіть тоді коли ваша прицільна сітка буде гуляти по мішені спуск треба тихенько, без ривків, не чекаючи що станеться постріл тягнути. Ривок спускового гачка принесе більш віддалений відрив кулі чим гуляння точки прицілювання.

Відкат зброї

Остання стадія в пострілі це відкат зброї. Ми майже ніколи не помічаємо його тому що нас захоплюють емоції, сам звук, удар прикладу в плече. Тому тільки з часом ми починаємо відчувати, а розуміти ще пізніше з настрілом. Так що ж відбувається. При пострілі, коли порох запалився у гільзі та почав рости тиск, куля починає рухатися по каналу ствола, а гільза у зворотному напрямку натискає на дзеркало затвора, й таким чином передає рух на зброю ми відчуваємо як приклад втискається нам в плече.

Після виходу кулі з каналу ствола зброя зміщується. Через те, що вона повинна стати, що б ми сказали про відкат як правильний? Зброя завжди буде відходити назад, після того як вона втиснеться в плече її під дією відцентровий сил відкине вліво (праві нарізи) і ціль буде загублено. Якщо будете втримувати зброю, щоб вона залишилася на цілі, постраждає точність. Тому зброя повинна переміститися, не заважайте їй. По відкату зброї можна зрозуміти чи ви все правильно зробили, та одноманітність їх буде говорити про вашу стабільність.

Психологія в стрільбі

Є два поняття — психологічна підготовка до пострілу та психологічна підготовка до змагань. Вони відрізняються і друге поняття містити перше. Як, ми повинні психологічно підготовитися до пострілу. Перше, що ви повинні засвоїти так це те, що про результат не можна думати 🤔.

Результат приходить, як нагорода при правильній підготовці. Ваша головна задача сконцентруватися на правильному порядку дій при підготовці до пострілу та не зважати на різні обставини, що відбуваються біля вас 🙄. Повна концентрація на пострілі та контроль вашого тіла видасть результат в попаданні. І так кожен постріл. Без емоцій 😩, без реакції 🥶на на те, що відбувається біля вас, щоб був схожий на попередній. Тільки так зможете досягти стабільності і постійного результату. Це не природня для нас реакція, ми хочемо радіти 😀 коли влучили в ціль, розчаровуватися 🥶 коли промахнулися, але це все негативна реакція, яка вам завадить правильно і точно зробити постріл.

Ви схопитеся за барабани прицілу, почнете підкручувати СТП під свій стан тіла і коло замкнеться. З кожним наступним пострілом будете ганятися за попереднім і так буде поки не втомитеся, махнете рукою, тому, що немає результату, повернете свої справжні поправки на барабанах. І о чудо! Станете знову влучати 🎯. Навчіться контролювати себе і результат обов'язково буде 🥇.

Психологічна підготовка до змагань

Досить велика тема. Розкрити її повністю не маючи освіти психолога, та не просто психолога, а спортивного мені повністю не вдасться. Тому звернемо увагу до чого ви повинні бути готові перед змаганнями 😱.

Перше — впевненість у своїй зброї та оптичному прицілі. Що це значить? Що підкручувати приціл та розбирати зброю ви повинні тільки тоді коли три рази впевнилися, що це вона дає збій. 

Друге — психологічна підготовка до постілу 🤔. Її контроль повинен бути завжди, якщо ви не будете контролювати себе то скажете, що проблема в зброї. І понеслась.

Третє — довіряйте своїм відчуттям 😇 та не орієнтуйтеся на те, що сказав хтось 🤥, ви ж не знаєте для кого і чому це було сказано. І основне — всі перевірки починайте з себе 🤯!!!

Якщо, щось не так тільки методом виключень шукайте проблему. Працюйте над собою і буде Вам щастя 🏆.


Александр Бараненко

Цікаве