Німецький снайпінг на Східному фронті
Ця стаття вперше з’явилася в австрійському офіційному військовому видання TRUPPENDIENST в 1967 році за авторством капітана австрійської армії Ганса Відхофнера. В інтерв’ю взяли участь два найрезультативніших та доволі успішний снайпер Рейху.
Відхофнер опитав трьох снайперів окремо, далі вони будуть позначені як A, B і C. Всі троє служили в 3-й гірській дивізії.
A. Маттеус Гетценауер з Тіроля, на Східному фронті з 1943 до кінця війни, має на рахунку 345 солдат та офіцерів є найуспішнішим німецьким снайпером.
B. Йозеф Аллербергер з Зальцбургу на Східному фронті з грудня 1942-го. З рахунком 257 є другим за результативністю.
C. Гельмут Вірнсбергер з Штирії на Східному фронті з вересня 1942-го і до кінця війни, має на рахунку 64 солдата та офіцера (після поранення деякий час служив інструктором в школі снайперів).
1. Яку зброю використовували?
A. К98 з шестикратним прицілом. G43 з чотирикратним прицілом.
B. Трофейну радянську снайперську гвинтівку з оптичним прицілом, не пам’ятаю його кратності. K98 з шестикратним прицілом.
C. K98 з 1.5-кратним прицілом. K98 з чотирикратним прицілом. G43 з чотирикратним прицілом.
2. Використовували оптичні приціли?
A. Чотирикратного було достатньо для стрільби приблизно до 400 метрів, шестикратного до 1000.
B. Два роки використовував трофейну радянську гвинтівку з оптичним прицілом; вона давала гарні результати. Шестикратний приціл на K98 теж був гарним.
C. 1.5-кратного прицілу було недостатньо; чотирикратний добре себе зарекомендував.
3. Ваша думка про можливе збільшення потужності ваших оптичних прицілів?
A. і B. Шестикратного достатньо. Не було потреби в потужнішому прицілі. Не було досвіду с потужнішим прицілом.
C. Чотирикратного достатньо в більшості випадків.
4. На якій дальності ви могли вражати такі типи цілей без похибки?
A. Голова до 400 м. Грудна фігура до 600 м. Фігура людини 700-800 м.
B. Голова до 400 м. Грудна фігура до 400 м. Фігура людини 600 м.
C. Голова до 400 м. Грудна фігура до 400 м. Фігура людини 600 м.
5. Чи можна застосовувати такі показники відстаней для більшості снайперів чи тільки для вас як для кращих снайперів?
A. & B. Тільки для кращих.
C. Особисто для мене так само як і для більшості снайперів. Декілька видатних снайперів можуть влучати і на більших відстанях.
B додає: Абсолютно точне влучання можливе на дистанціях до 600 метрів.
6. Найдовша відстань на яку ви стріляли, тип цілі, розмір?
A. Приблизно 1,000 м. Стоячий солдат. Ураження цілі неможливе, проте при деяких обставинах необхідно показати ворогу що він в небезпеці навіть на такій дистанції. Або командування хотіло переконатися в вашій змозі це зробити.
B. Від 400 до 700 метрів.
C. Приблизно 600 м; більше нечасто. Зазвичай я чекав що ціль підійде ближче, так більше шансів її уразити. Також було простіше отримати підтвердження успішного влучання. Я використовував G43 На відстань до 500 м. через погану балістику.
7. Скільки повторних\додаткових пострілів потрібно було зробити на десять влучань?
A. Майже не робив.
B. Один або два. Другий постріл дуже небезпечний коли на місцевості є ворожі снайпери.
C. В переважній більшості один або два.
8. Якби ви могли вибрати зброю, то яку і чому?
A. K98. З усієї доступної на той час зброї він був найточніший для постійного користування і не клинив. G43 підходила для дистанцій до 400 метрів і була неточною.
B. K98 був найкращим. G43 заважка.
C. G43 добра якби не клинила так легко і ємність магазину була б як у K98.
9. Сьогодні якби був вибір між K98 та напівавтоматичною гвинтівкою яка б не клинила і мала таку ж саму ємність магазину як K98, що б ви обрали і чому?
A. Снайперам не потрібен напівавтомат якщо їх правильно застосовують як снайперів.
B. Напівавтомат, за умови що вага не збільшиться.
C. Напівавтомат. Можна стріляти швидше коли ви атаковані супротивником.
10. Ви діяли в складі підрозділу?
Всі троє служили в снайперській групі батальйону. C був командиром цієї групи. Вона налічувала 22 особи, шестеро зазвичай лишались в батальйоні інші були придані ротам. Обстановка та витрата боєприпасів так само як і доповіді про уражені цілі подавалися щоденно в штаб батальйону. Спочатку снайпери були зі складу батальйону, проте війна продовжувалась і кількість кваліфікованих снайперів знижувалась, тож часто їх придавали до дивізії і отримували накази саме звідти. На додачу декілька вправних стрільців в кожній роті були екіпіровані оптичними прицілами. Ці люди не мали спеціальної підготовки, але були в змозі точно стріляти приблизно на 400 метрів і виконали велику роботу, яку слід було б виконати "справжнім снайперами". Вони служили в роті звичайними солдатами. Ось чому їх результати нижче ніж в "справжніх снайперів".
11. Стратегія та цілі?
a. Атака:
A, B, C, Завжди парою; один стріляє інший спостерігає. Звичайний порядок:- Знищення спостерігачів, важкого озброєння, командирів. Або особливий порядок коли всі важливі цілі ліквідовані, наприклад позиції протитанкових гармат, позиції кулеметників і т.д. Снайпери уважно стежили за атакуючими підрозділами і при потребі ліквідували противників з важким озброєнням які були небезпечними для нашого наступу.
A доповнює: В декількох випадках я проникав крізь лінію оборони противника в ніч перед нашою атакою. Коли наша артилерія відкривала вогонь я стріляв по ворожим командирам та кулеметникам бо наші сили були заслабкими числом або озброєнням отже потребували підтримки.
B. Нічна атака:
A, B, C, Наскільки ми пам’ятаємо не було масштабних нічних атак, снайперів не застосовували вночі, вони були занадто цінними для такого.
C. Атаки взимку:
A. Вдягнений в зимовий камуфляж я слідував позаду передових підрозділів. Коли атака уповільнювалася мені необхідно було допомагати знищуючи кулеметників та розрахунки протитанкових гармат.
B, C, Був необхідний хороший камуфляж та захист від холоду.
b. Оборона:
A, B, C, Зазвичай самостійно в складі роти; наказ стріляти по будь-яким важливим цілям або по будь-яким цілям. Дуже успішною була стрільба під час ворожих атак бо командирів можна було пізнати на великій відстані завдяки їхньому характерному одягу та спорядженню, таким як портупеї схрещені на грудях, білі камуфляжі взимку тощо. Як результат в більшості випадків атака зривалася. Під час однієї з атак ми вісім разів стріляли по командирах противника. Як тільки з’являлися ворожі снайпери ми воювали з ними поки вони не були знищені, але ми теж зазнавали великих втрат. Як правило снайпер спостерігав за цілями на світанку і залишався на позиції до заходу сонця з невеликими перервами. Ми часто знаходилися попереду наших бойових порядків щоб діяти більш ефективно. Коли ворог дізнавався про нашу позицію ми часто лишалися без змоги отримати постачання та підкріплення. Під час тривоги чи атаки хороший снайпер стріляв не по будь-якій цілі, а лише по найважливіших, таких як командири, артилеристи тощо.
e. Оборона вночі:
A, B, C, Снайперів не залучали вночі; навіть для охорони або інших обов'язків. За потреби ми займали позиції перед нашою лінією оборони, щоб протягом дня ефективніше боротися з ворогом.
12.Чи були успішні влучання при місячному світлі?
A. Мене часто “викликали на роботу” при достатній кількості місячного світла, але точна стрільба буда можлива тільки з шестикратним прицілом.
B. C. Ні.
g. Що сповільнює дії:
A, C, У більшості випадків чотири-шість снайперів отримували наказ охороняти тил та ліквідовувати будь-якого ворога, що з'явився; це приносило дуже хороші результати. Використання кулеметів для тилової охорони лише в надзвичайних ситуаціях, оскільки снайпери затримують просування противника декількома пострілами не видаючи своєї позиції.
B. Ніякого фактичного використання снайперів, фактично снайпінг неможливий в мобільній війні бо хтось стріляє в противника який з’являється.
13. В якому типі бойових дій снайпер може бути найбільш ефективним?
A. Найбільша ефективність снайпера не в кількості влучань, а в шкоді заподіяній противнику – знищених командирах та інших важливих осіб. Що стосується цінності окремих цілей то найкращих результатів може бути досягнуто в обороні так як цінність цілі може бути належно визначена при ретельному спостереженні. Що стосується чисельності, найкращі результати можна отримати теж в обороні, оскільки ворог може атакувати кілька разів протягом дня.
C. Найкращі результати під час позиційної війни та під час нападу противника; хороші результати також під час уповільнюючих дії.
14.Відсоток успішних влучань на різних дистанціях?
До 400 м. A. 65% C. 80%
До 600 м. A. 30% C. 20%
Додаткова інформація: A. Ось чому 65% моїх успішно вражених цілей знаходилось на відстані менше 400 м.
B. Не пам'ятаю переважна більшість влучань до 600 метрів.
C. В основному в межах 400 м. На більших відстанях складно отримати підтвердження.
15. Ці відстані актуальні тільки для вас чи для більшості снайперів також?
A. Це актуально для більшості снайперів так само як і для видатних снайперів. Більшість могла влучати в межах 400 метрів через погані навички, найкращі снайпери могли впевнено влучати і на більших дистанціях проте в більшості випадків чекали поки ворог підійде ближче щоб краще визначити цінність цілі.
B. Для всіх снайперів в тому числі і для мене.
C. Як для мене так і для більшості.
16. Скільки пострілів робили з однієї позиції?
a. Атака:
A, B, C. Стільки скільки необхідно.
b. Оборона з безпечної позиції:
A, B, C, Один-три переважно.
c. Ворожа атака:
A, B, C, Залежно від цінних цілей.
d. Протидія снайперам:
A, B, C, Один-два.
e. Уповільнюючі дії:
A, B, C, Один-два так як снайпер був не один.
B додає: Під час нашої атаки як і під час ворожої влучання не підтверджувались.
17. Крім вийняткової навички стрільби що ще потрібно?
A: Крім вміння чудово стріляти треба вміти “пересидіти ворога”. Кращий “тактик в деталях ” перемагав в протистоянні з ворожими снайперами. Звільнення від виконання будь-яких інших обов'язків істотно сприяє досягненню високих результатів.
B. Спокій, холодний розум, мужність.
C. Терпіння та наполегливість, спостережливість.
18. З кого набирали снайперів?
A. Тільки люди, народжені для індивідуальних боїв, такі як мисливці, навіть браконьєри, лісові рейнджери тощо, не беручи до уваги їх час служби.
B. Не пам’ятаю. Я мав 27 підтверджених цілей з радянської трофейною гвинтівкою до того як мені наказали пройти курс підготовки снайпера.
C. Лише солдати зі досвідом бойвих дій, які були чудовими стрільцями; зазвичай після другого року служби; повинні були відповідати різним вимогам до стрільби, щоб бути прийнятими на курси підготовки снайперів.
19. Які снайперські курси ви проходили?
A, B, C: Снайперські курси в Зееталер Альпах.
C. Пізніше я потрапив на ці курси як інструктор.
20. Чи доцільно було екіпірувати снайпера біноклем? Якої кратності?
A. Кратності 6 x 30 було недостатньо для великих відстаней. Пізніше я мав монокуляр 10 x 50 і його було достатньо.
B. Бінокль так само важливий як і гвинтівка.
C. Кожен снайпер був ним екіпірований. Бінокль корисна та необхідна річ. Кратності 6 x 30 було достатньо на відстані до 500 м.
21. Можливо ви б воліли використовувати перископ для спостереження з повністю укритих позицій?
A. Був дуже корисним в якості доповнення (радянський траншейний перископ, думаю мова йде про трубу розвідника).
B. Ні.
C. Використовував як тільки здобув трофейного.
22. Чи використовували стереотрубу в позиційній війні?
A, C. Коли була в наявності. Використовували ми і артилерійські розвідники.
B. Ні.
23. Який тип камуфляжу використовували?
A, B, C. Ніколи не використовував фальшиві пеньки, проте використовував камуфляжний одяг. Наносив камуфляж на обличчя та руки та камуфлював зброю
B додає: Два роки я використовував парасольку яка була камуфльована відповідно до місцевості. Також спочатку я камуфлював обличчя і руки пізніше робиш це рідше.
24. Використовували якісь технічні прийоми щоб надурити ворога?
A. Так, набиті манекени тощо.
B. Так, фіктивні позиції з встановленими гвинтівками до спуску яких під’єднував тонкий трос.
C. Ні.
25. Використовували бронещити?
A, B, C. Ні.
26. Ваша думка про трасуючі набої?
A, B, C. Якщо це можливо, їх взагалі не слід використовувати в бою, оскільки вони легко видавали позицію снайпера. Трасуючі боєприпаси в основному використовувались для практичної стрільби, а також для стрільби на різні відстані. Для цього кожен снайпер носив із собою декілька обойм з трасерами.
27. Чи використовували ви патрони для спостереження та пристрілки? Тобто патрон з кулею що детонує при ударі.
A, B, C. Так; при влучанні можна було побачити невелике полум'я, що дозволило добре бачити пробиття. Цим методом ми також могли змусити противника покинути дерев'яні будинки.
Такі патрони використовувались на відстані близько 600 м; їх розсіювання було дещо більшим, ніж у патронів з важкою кулею.
28. Як ви долали боковий вітер?
A. На власний розсуд і враховуючи свій досвід. При необхідності я використовував трасуючі патрони. В снайперській школі я був добре підготовлений для стрільби при боковому вітрі.
B. За власним судженням. При сильному боковому вітрі ми не стріляли.
C. Не поясню так як снайпери не стріляють при сильному вітрі.
29. Чи можете ви пригадати правила стрільби по рухомих цілях?
A, B, C: Ні. Важливий досвід та також швидке прицілювання та темп стрільби.
30. Чи доводилося стріляти з протитанкових рушниць?
A. Так, декілька разів. Потрібно було уразити кулеметника за бронещитом. Я міг влучати в невеликі цілі на відстані до 300 метрів так як розсіювання було набагато більше ніж у K98. Проте вона була великою і незграбною і не годилась як снайперська зброя. Не використовував її проти неброньованих цілей.
B, C. Ні.
31. Яким чином підтверджували ураження цілі?
A, B, C, Спостереженням та підтвердженням офіцером, унтер-офіцером або двома солдатами. Ось чому кількість підтверджених цілей менша, ніж насправді.